Перший пішов. Ексклюзивне інтерв'ю Віктора Ющенка

Несподіване рішення Президента піти на одночасні перевибори разом з парламентом здивувало багатьох, а Фокус - особливо: річ у тім, що рівно за добу до цієї гучної заяви в інтерв'ю нашому виданню Віктор Ющенко вкрай осудливо відгукувався про цю ідею і охарактеризував її як ідеологію «геть усіх».

Цей приклад наочно демонструє, наскільки швидко - за одну ніч - здатна видозмінюватися українська політика.

Це поступка з боку Президента Верховній Раді чи відволікаючий маневр; чи є у його ініціатив союзники у БЮТ і ПР, чи він саме в пошуку таких - ці питання поки що залишаються без відповіді. Зате вимальовується нова тактика Глави держави: замість того, щоб пасивно чекати виборів, він найближчим часом спробує «ходити першим» - на випередження.

У цьому світлі дві з половиною години, які він виділив на розмову з Фокусом замість запланованої години, очевидно, тільки початок його нової активності. Новин із президентського стану ще буде немало. Хоча вже зараз багато тез Віктора Ющенка звучать як підбиття підсумків.

Нескладно помітити, що почесне місце в його лексиконі тепер займає слово «самодостатність», яке Президент уживає як позначення повної політичної і життєвої незалежності. І це, мабуть, відповідь на питання, чого він особливо бажав би для себе в рік виборів - чим би вони не закінчилися.

Ремарку Фокуса про те, що політика нині не може бути приємною темою для розмови, Президент перериває особистим рецептом від неприємностей.

- Завжди потрібно відчувати себе людиною, що виконує свою місію. Тоді все інше - лише неважливі деталі.

- Вам вдається себе так відчувати? Не виводить із себе щоденна рутина?

- Абсолютно не виводить, тому що за усім цим треба бачити більшу місію. Я не думаю, що Богданові Хмельницькому було легше. Країна по міліметру щодня піднімається з колін. І вам хочеться уже увечері побачити успіх? Тоді ви занадто наївні. За 17 років - а в мене п'ятеро дітей - не кожну дитину виховаєш! А що стосується того, що відбувається (у політиці щодня. - Фокус), просто потрібно стати вище цього. Це все суєта! За нею на 99% ви побачите примітивні приватні інтереси.

- Та ми все-таки про суєту. Минулого тижня, на думку багатьох політиків, Верховна Рада як ніколи була близькою до розпуску. У Вас усе було для цього готово...

- Для чого? Навіщо мені це?

- Наприклад, щоб відправити у відставку уряд, привести у парламент більше своїх соратників. Взагалі, існує думка, що указ про розпуск у Вас напоготові завжди, з непроставленою датою.

- Дурниці, давайте будемо серйозними людьми! Щодо перевиборів, можу дати просту відповідь: панове, щоб не доводилося розпускати Верховну Раду, виконуйте Конституцію. У парламенті має бути більшість, що сформує уряд і представить прем'єра. Все. Парламентську ж більшість ніхто в очі не бачив. Принесіть мені документ із 226 підписами: ось, мовляв, люди, які взяли на себе відповідальність за курс. І меншість уже не зможе дорікнути, що ця коаліція не в змозі провести жодного закону, якщо не купити комуністів. Коаліція не може бути «хмарою в штанах», вона повинна жити однією ідеологією. А ми говоримо, що тут якась вигода для Президента. Шановні, я - гарант Конституції. І вона підказує, як вирішити цю проблему. Якщо не можна вирішити, вона підказує, що в цьому випадку робити.

- Але Ви зараз самі назвали цілком законні способи для розпуску парламенту: у коаліції немає більшості і вона не подала Вам кандидатуру прем'єра, коли була сформована.

- Це, звичайно, неконституційні моменти. І можна поставити питання, як воно стояло у вересні 2008 року: коаліція повинна форматуватися так, щоб відповідати Конституції. Не бажаєте йти на вибори - це у ваших руках, не президентських! Але я чесно скажу: на нині існуючій базі (законодавчій. - Фокус) мені вибори нецікаві! Мені цікаво, як локалізувати конфлікт.

Локалізувати конфлікт, як відомо, Ющенко пропонує зміною виборчого права: введенням відкритих списків (голосування за прізвищами за кандидатів). Більше того, він навіть зробив це обов'язковою умовою своєї згоди на подвійні перевибори поряд зі скасуванням депутатської недоторканності.

«Ми уникнемо однієї з головних проблем нашого парламенту, перейдемо на персоніфіковане голосування за кандидатів. Секретарка більше не потрапить до Ради, охоронець - не потрапить, родич, кум, сват, брат - теж. Або він має бути талановитим, що вигідно виборцям, або - відфільтруєтся», - описує Президент Фокусу переваги своєї пропозиції.

За його словами, 6 законопроектів щодо цього він уже подав до парламенту, тепер справа за Верховною Радою.

- Хто Вас може в цьому підтримати? БЮТ, ПР? Ви думаєте, їм це вигідно?

- Сьогодні жодна політична сила в парламенті не сказала «ні». Дискусія може бути тільки щодо нюансів.

Одне з місць у країні планетарного культурного значення - Кам'яна могила.

- Пропрезидентські сили - «Наша Україна» та «Єдиний центр» так наберуть більше голосів?

- Тут перемагає не партійна доктрина. А те, скільки знакових людей від даної території зможуть зацікавити виборця. Звичайно, і без цього можна провести дострокові вибори. Але вони будуть менш якісними. Я не прихильник цього. Торік, коли в парламенті протягом 35 днів не було коаліції, я говорив: треба рухатися в напрямку дострокових виборів. Але тоді дві третини населення сказало мені: Президент не правий. І я поступився.

- Ніякого референдуму тоді не було. Як же населення Вам це сказало?

- Я кажу про дані соцопитувань: на запитання, чи допоможуть дострокові вибори вийти із кризи, більшість відповіли «ні». Хоча я переконаний, що Президент тоді був правий і діяв, керуючись не емоціями, а законом.

Вибачите, якщо ви думаєте, що для Президента краще, коли два місяці (відведені на дострокові вибори. - Фокус) він живе без парламенту або без стабільного уряду, це примітивно. Я відданий цій державі. Яка мені вигода від того, що інститут парламенту, суду чи уряду не працює? Вдумайтеся! На мене показують перстом - економічна криза, і Президент повинен відповідати. Я цього не заперечую. Але якщо уряд не буде формувати антикризовий пакет, його ніхто не сформує. І ми програємо все.

- Ось тому, коли Ви нещодавно летіли в одному літаку з Тимошенко з Європи, вся країна чекала, що ви знайдете компроміс. Та уже через кілька днів пропрезидентські депутати не підтримали антикризові закони.

- Знаєте, рік тому у мене була фракція. Потім було проведено якусь роботу, і цю фракцію поділили навпіл. Комусь газ віддали, комусь нафту, когось на Фонд держмайна тягнуть. Але я не керую фракцією і партією.

- Однак Ви стали головою партії «Наша Україна» на з'їзді у листопаді.

- Це винятково представницькі функції. Я не можу займатися там питаннями фінансового та іншого забезпечення. Я хочу сказати, що партія ідейно мені близька, але я нею не керую. Після того, як на «Нашу Україну» було розпочато атаку з боку наших партнерів по коаліції (йдеться про осінь 2008-го, коли частина НУНС увійшла до коаліції з БЮТ, а частина залишилася на пропрезидентських позиціях. - Фокус), сформувати загальну позицію стало неможливо. І коли ми говоримо, що деякі не голосували за антикризові закони, ми повинні зрозуміти, а чи з'ясовував взагалі хтось їхню позицію? У коаліції є лідер - Прем'єр-міністр. Якби Юлія Тимошенко працювала з кожною політсилою так, як з комуністами, голосування було б набагато ефективнішим. Ось приклад: один з пунктів - 6 мільярдів гривень субвенцій «Нафтогазу». Частина депутатів мені заявляє: та ми ніколи на це не підемо!

- Це хто Вам говорив?

- Зокрема, Кириленко (В'ячеслав Кириленко, лідер пропрезидентської, антикоаліційної групи «За Україну» усередині НУНС. - Фокус).

- Тобто ні на Кириленка, ні на групу «Єдиного центру» Ви ніяк не впливаєте?

- Я спілкуюся з Кириленком, з «Єдиним центром». Та має ж бути і з іншої сторони спілкування! Я теж, як і Кириленко, переконаний, що субсидування «Нафтогазу» - це дорога в нікуди. Ці гроші потрібно дати людям як адресні дотації. Це економічно правильно. Але я ніколи не стану керувати фракцією. Я не та людина, що адмінпідходом буде когось до чогось схиляти.

- Ви маєте на увазі, що це повинна була зробити Тимошенко?

- Говорити з депутатом - це робота лідера фракції, робота  Тимошенко. І тут не питання, хто на якому літаку прилетів із Брюсселя. Я Юлію Володимирівну ще і ще запрошуватиму на борт літака. Що стосується наших з нею відносин, то тут немає особистісного конфлікту. Ось у тім, що відбувається в політиці, на жаль, є розбіжності. Проблема в конфлікті ідеологій, цінностей, фундаментальних економічних підходах. Приклад: рішення уряду про заборону експорту зерна або олії з України, щоб утримати ціни усередині країни. Від цього ми втрачаємо ринки, селяни втрачають гроші, розкручується інфляція. 23% інфляції у нас торік - найвищий показник у Європі! Я не прихильник такої політики. Вона непрофесійна і завдає шкоди країні. Тільки я публічно не говорю цього, оскільки за неї відповідає Прем'єр-міністр.

Тому, коли йдеться про невдалі голосування, давайте залишимо Президента осторонь. Я відкрито закликав усіх проголосувати. І якщо коаліція не голосує, на неї лягає уся відповідальність.

- Є інформація, що Ви думаєте про спадкоємця, якого могли б протиставити Тимошенко і Януковичу на президентських виборах. І що це може бути Арсеній Яценюк.

- Знаєте, я зараз стримую емоції. Ви мене змушуєте говорити, що ми з вами живемо в якомусь каганаті, що ми можемо робити те, що робиться, наприклад, у Росії. Це принизливо. Я не приховую своїх симпатій до Арсенія Петровича. Цю людину я знаю вже багато років. Багато чого з того, що відбувалося в його кар'єрі, було завдяки моїм рішенням. Тому що я впевнений: це перспективний, великий політик, який потрібний Україні, нації. Європейського типу, не скований, з гумором, з фантазією, - це вже молоде покоління. Та чи можна сказати, що я позбавляю цієї людини самодостатності? Що підсуваю йому милиці і кажу - опирайся? Це неправда. Я впевнений, що Арсеній Яценюк - самодостатній політик.

Знаєте, у нас дуже поширене примітивне уявлення про політичні відносини. Багато хто дивиться на політику як на дебати когось із кимось. Але вибачте. Я самодостатня людина! У мене є професія. Вічна! Вона називається «Віктор Андрійович Ющенко». У мене п'ятеро дітей. Я знаю, для чого потрібно жити і за що вмирати. Це я щиро говорю. І коли йдеться про політичні трюки, я хотів би зробити так, щоб їх більше не було.

Одночасні перевибори Верховної Ради і Президента, відкриття виборчих списків - все це затьмарило ще одну, більш ранню (з різницею всього у два дні) надідею Віктора Ющенка - його власний варіант Конституції, уже внесений у парламент. Зі сторони ці починання взагалі суперечать одне одному. Тут би щось одне: або виборче право міняти, або відразу всю Конституцію. Та Ющенко запевняє, що налаштований і на те, і на інше. Різниця, мабуть, в адресатах цих пропозицій - якщо з приводу відкритих списків він апелює до Верховної Ради, то уже розкритиковану всіма політсилами ідею президентської Конституції розраховує випробувати «гласом народу» - винести на всеукраїнський референдум.

У мене як людини партійно незаангажованої тільки один інтерес: сформувати документ, що отримає найбільшу підтримку. Настав час ясно висловитися, якою могла б бути ефективна система влади в країні. Найперше питання - це корупція. Зараз Верховна Рада з її імунітетом призначає судову систему, Службу безпеки, прокурора. Так виникає кругова порука. Людина працює у зграї! А ми говоримо: у нас три незалежні гілки влади. Я хочу спростувати це: вони залежні. Причому всього від двох-трьох людей у країні.

- Назвіть поіменно.

- Я думаю, ви здогадаєтеся. Судді, Кабмін - їх призначає парламент. Але що таке парламент? Це, по суті, дві партії вождистського штибу. А залежність від однієї людини дуже легко може призвести до узурпації. Мої пропозиції дають відповідь. Верхня палата (одна з ключових пропозицій президентського проекту Конституції двопалатний парламент. - Фокус) формуватиметься за мажоритарним принципом, щоб не допустити партійного диктату, лобізму. Вона, і тільки вона,  призначатиме голову Верховного суду, Генпрокуратури - таким чином відокремить ці інститути від корпоративного впливу.

- Чому тільки зараз Ви ініціювали зміни до Конституції? Не логічніше було б зайнятися цим у 2005-му, коли у Вас було більше союзників?

- Ви не праві. Я виходжу з того, що сьогодні і політсили, і виборці краще, ніж чотири роки тому, розуміють, як вийти із ситуації. І друге: тільки у 2008 році з'явилося роз'яснення Конституційного Суду щодо проведення референдуму (у квітні 2008 р. КС допустив можливість розгляду Конституції на референдумі. Та останнє слово щодо її утвердження залишив, однак, за парламентом. - Фокус). Тепер Президент направляє документ у парламент, той проводить процедуру, дає 226 голосів (у ході голосування. - Фокус). Не думаю, що це буде великою проблемою. А далі - всенародне обговорення. Вийде, що взяли участь усі сторони. Цього механізму років п'ять назад взагалі ще не було.

До того ж насторожили симптоми: торік, як ви пам'ятаєте, дві сили вирішили поділити країну на двох. (Восени Президент звинуватив ПР і БЮТ у створенні Основного Закону у своїх інтересах. - Фокус). Було показано, що ніяка створена Президентом конституційна комісія не буде підтримана. БЮТ перестав там працювати першим - інколи направляв людину чи то для сміху, чи то для провокацій. Комуністи і ті більше працювали.

Так що після глибоких особистих переживань, чи виходити мені з цим проектом, я дійшов висновку, що повинен висловити нації свою позицію.

- Ви бачили пропозиції Тимошенко щодо зміни Конституції?

- Так, бачив, і у нас була розмова, вона доводила переваги. Та я не можу прийняти ідею поділу влади на двох! Я переконаний, що від свого імені вона цей проект не подасть. Тому що це принизлива ініціатива.

У мене ж тепер є тільки одна дорога - публічне ведення цієї справи. Запевняю вас, таких змін вам ніхто більше не запропонує, оскільки за ними - конфлікт інтересів, як ліворуч, так і праворуч. Тому я оптимістично налаштований. Виграють усі - ми отримаємо інститут стабільної державної влади.

- До виборів встигнете провести ці зміни?

- Хотілося б!

- Як Ви думаєте, другий Майдан на цих президентських виборах можливий?

- (Категорично.) Ні!

JeyNews за матеріалами Фокус

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: