 |
 вологість: тиск: вітер: |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||
| ||||||||
 «Коаліції потрібно брати відповідальність на себе», — Віктор Небоженко12.12.2007 12:44  Чи можливо, що опозиція проголосує за кандидатуру Юлії Тимошенко на посаду прем’єр-міністра України? Якщо не цього тижня, то хоч наступного. Я думаю, що цей варіант є виключений. Тим більше, що відповідальність за діяльність гіпотетичного уряду Юлії Тимошенко опозиція нести не хоче. Тут навіть справа не у домовленостях. Це те саме, що «Наша Україна – Народна самооборона» проголосувала би за віце спікера-комуніста - це нонсенс, адже це насмішка над всією 17-річною історією національних сил усередині блоку. Але ж усередині Блоку НУНСО депутати були готові голосувати за кандидата в першого віце-спікера Адама Мартинюка в пакеті з іншим опозиціонером та Арсенієм Яценюком. Розумію, що багато хто намагався протестувати за такий пакет як в БНУНСО, так і в БЮТ, але ж згоду керівництву коаліції дали. Це була велика помилка Юлії Тимошенко, яка штовхала коаліцію на такий крок заради певних поступок та співпраці. Їй спочатку потрібно було стати прем’єр-міністром, а потім, як то кажуть, домовлятися з комуністами та з ким завгодно для прийняття економічних та інших законів. А зараз Тимошенко змусила нашоукраїнці відчути вторинність своєї ролі у процесі формування влади. Я розумію, що Юлія Володимирівна не без гріха, але ж не потрібно було демонструвати свої домовленості з комуністами. Це надто великий удар на старше покоління націонал-демократів, рухівців тощо. Ну як ви собі уявляєте, що вони піднімають руку за комуніста і садять його у крісло віце-спікера? Вони би цього ніколи не зробили. Але говорили про це тільки між собою у кулуарах… Цього би не сталося, і це закономірно. Ви згадайте, коли нашоукраїнці голосували за комуністів на керівні посади. Не можна було їх змушувати, Секретаріат президента тут ні при чому. Це особиста політична помилка Юлії Володимирівни. Яким ви бачите подальше формування президії Верховної Ради України. Я думаю, що віце-прем’єром стане Володимир Литвин, а його фракція залишиться без комітетів. А чому Партія Регіонів України не висуває своєї кандидатури на заступника голови Верховної Ради? Вони також хочуть зберегти своє право на комітети, адже посади першого віце-спікера та віце-спікера – дуже високі посади, і, отримавши їх, опозиція змушена буде відмовитися від претензій на найважливіші комітети – бюджетний, економічний, боротьби з організованою злочинністю і так далі. Я думаю, що коаліції потрібно просто брати відповідальність на себе і просто формувати владу. Іншого виходу для них я не бачу. Зараз я сам гублюся у здогадах, які будуть подальші дії парламентської більшості. Яценюк звичайно непогано влаштувався, перед своєю політичною фракцією він не несе відповідальності. Він намагається дотримуватися регламенту роботи Верховної Ради, працювати і на демократичну коаліцію, і на опозиційні фракції у парламенті. Звичайно, так довго тривати не може. А питання протистояння між Регіонами та більшістю потрібно якось вирішувати. Чому коаліції настільки принципово було прийняти пакет з дванадцяти законів ще до того, як буде обрано прем’єр-міністра України та сформовано комітети? Тобто я здогадуюсь, яка відповідь на це запитання, але хотілося би почути вашу відповідь. При чому тут те, що ви здогадуєтеся? Відповідь очевидна: справа у тому, що є надконституційний закон України «Про Кабінет Міністрів України», і якщо завтра цей закон продовжуватиме свою дію, Юлія Володимирівна матиме право ставити своїх губернаторів. Це ж надзвичайно важлива річ. Я би сказав, конституційний переворот у країні. Тобто мова йде про перетворення України у прем’єрську республіку. А Юлія Тимошенко претендує на головну роль у державі. Справа у тому, що Партія Регіонів програла владу, але ж проблема становлення влади залишається. Тут не стоїть питання в тому, хоче чогось Ющенко чи не хоче. Головне, щоби сторони домовилися, хто і чим керує у цій державі, хто і за що відповідає: одні - за економічні показники, інші – за політичні процеси, хтось – за стан надзвичайних ситуацій у політиці, а хтось – за техногенні катастрофи. А закон Про Кабінет Міністрів України повністю переводить владу і передає її ні Верховній Раді України, ні Президенту України, а саме голові українського уряду. На цьому завершується весь вітчизняний парламентаризм. Для Юлії Тимошенко головним завданням зараз є прийняти закон про кабмін та стати головою уряду як можна швидше. А після цього вона може почати свою роботу. Різноманітні призначення, такі як прокурорські губернаторські, можна досить швидко реалізувати. А наступні закони передбачають вдосконалення парламентаризму, а не розподілення влади – це імперативний мандат, як ви пам’ятаєте, закон про зняття привілеїв депутатів. Вони ж ніякого відношення не мають ні до вас, ні до мене. Розмовляла Софія Бойко, для JeyNews Віктор Скочко: Агрострахуванням ми захищаємо свої інвестиції«Отрута сезону» знайшла своїх антигероїв Катерина Левченко: Навіть мінімальна статистика щодо дитячого насилля – це вже багато Інші статті Коментарі |
  Завантаження новин...
Завантаження новин...
Твгид.юа — программа телепередач
|
www.pogranicze.eu
|
|
Відвідування: |
Корисні лінки: