«Тільки спільними зусиллями можна зробити діло!» — Ірма Вітовська

Ірма Вітовська, більш відома загалу, як Леся з комедійного серіалу «Леся+Рома» погодилась поговорити з JeyNews про дітей, благочинність і дитячі мрії… Виважена, чітка, розумна і уважна Ірма, повна протилежність своїй героїні Лесі, безтурботній, смішній дівчині.

Ірма щойно закінчила грати у благочинному проекті «Допомогти так легко», та зовсім не збирається зупинятись на цьому духовно, вона жертвує кар’єрою заради безпритульних дітей, привертаючи до їхньої проблеми увагу.

— Що ви порадите дівчатам, котрі ставлять кар’єру вище за сім’ю?

— Хай роблять це, але все одно це питання у них пройде. Життя у нас одне, ви ж потім не підете до Господа Бога і не скажете скільки ви заробили. Хоча я розумію, зараз дуже важко створити і утримувати сім’ю, бо нема житла і є купа невирішених питань. Я далеко не прихильниця матерів, які щойно закінчили інститут і зразу народжують діток. Я за те щоб була певна профілактика, пари користувались запобіжними засобами і не народжували небажаних дітей, потім ці діти потрапляють на вулицю і живуть не маючи нічого. Я розумію що «статева революція» вже відбулась, але потрібно виховувати дітей ще в школах, щоб у них було почуття відповідальності в таких стосунках. Я прихильник пізніх шлюбів, європейських обдуманих пізніх шлюбів, коли вже є стабільна робота, добрий дохід. Найгірший приклад, це коли батьки самі приводять свою доньку на аборт – це вже деградація і великий гріх! В нас дурне суспільство і взагалі  «кам’яний вік», на мам одиночок дивляться, як на відходи суспільства і щоб цього не було, треба про це говорити.

— Ірмо у всіх нас були дитячі мрії. Розкажіть якими вони були у вас? Ваші дитячі мрії, побажання.

— Не знаю… Мій дід мав пряме відношення до церкви, і ще з дитинства мені заклали три аспекти, які ніколи неможна руйнувати: Бог, людина і Батьківщина. Якщо притримуватись їх, то ви ніколи не будете красти, навіть якщо робите бізнес, не виженете маму надвір. Дід завжди мені казав: помий підлогу так, щоб після тебе її не перемивали. Я багато підлог ще не помила і сумніваюсь що помию, а дуже хочеться. Все що я роблю, я намагаюсь робити так, щоб інші не доробляли, провести комусь день народження і не просто відбути там, а принести щастя…

— Якими якостями повинна володіти справжня мама і бабуся?

— Для мене це повернення традицій і віри, яких би то конфесій вона не дотримувалась. Це усвідомлення будь-якої родини і людини особисто, що вона не є «пупом землі» і що після них потом не настане. Після себе потрібно щось залишити, і залишити не будь що, все що можемо добре, всі ми народжуємось добрими і чистими.

— Ірмо, ви вийшли заміж, ви популярні, ваша кар’єра в розквіті, для чого вам благочинність? Поклик душі?

— Благочинність? Я мрію отримати Оскар, зніматись в 20 млд. проектах і щоб більшість мільярдів робити тут в Україні… моя мрія нездійсненна. Сирітство – це проблема, я хочу про неї говорити всім, про цей плач. Мене турбує культура і всі хто нужденні., люди які сидять тижнями закриті і навіть не можуть собі піти їсти купити – це все закон «Про меценатство і благо чинність», його потрібно розвивати, від цього підніметься культура: замки наші будуть в нормальному вигляді, бібліотеки, клуби в яких діти зможуть розвиватись. Без цього закону ми нічого не зможемо зробити. І від цього найбільше болить і залежимо ми всі і митці і діти,  ліси, пам’ятники… фактично все…

— Ви згадали про закон. Не хочете піди у депутати?

— Я так думаю, що мої ноги знайшли б у Донецьку, голову в Івано-Франківську, це треба бути дуже сміливою людиною. Закон не приймається. Чому? Бо комусь він не потрібен, він лежить пилюкою застелений вже. В когось гроші в іншому банку, не в цій країні і їм байдуже на дітей.

— Ірмо, що вас вразило найбільше з відвідин дитячих будинків?

— Історії. Історії конкретних дітей. Я не хочу розповідати, щоб не піднімати біль, але історії страшні. І таким дітям ще повезло, а ви уявіть скільки не потрапило в дитячі будинки. От що страшно.

— До початку проекту ви займались благо чинністю дітей вулиць?

— Грішила. Давала гроші на хліб… і дивишся, а вона вже з сигаретами, або навіть не собі бере, а несе ті гроші якомусь дяді що чекає за кутом. От робиш добре діло, а воно не так як має бути і як хочеш… ми ще однією ногою в совку лишились, нема закону, то ще й заважають робити щось.

— Які у вас згадки після приїзду до Львова?

— У Львові підійшли дівчата і запропонували бути волонтерами, от це мені сподобалось. Заохочувати студентів, добре діло. Я колись була в «Пласті», і головний вузол цієї організації дуже класний, не те що піонери – будь як всі! Кожен має вільний вибір і бажання до певної справи.

— Ірмо, а що вас найбільше дратує в журналістиці?

— Дратує, коли хочеш по темі, а тебе питають: а коли будуть «Танці з зірками 3». Ми приїхали з одною проблемою, а питають непотрібні речі… Оййойой…. Ви ж знаєте куди ви йдете? Я просто не люблю непрофесійності взагалі ніде, в жодній професії. Давайте спільними зусиллями робити користь!

— Ірмо, на останок розкажіть як справи в Лесі? Продовження буде?

Тетяна Вільчинська, JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: