Олександр Морозов: Янукович не в курсі

"Це – вендета!" – пояснює причини свого звільнення колишній голова "Ощадбанку" Олександр Морозов. Брати Андрій та Сергій Клюєви знайшли несподіваного союзника в усуненні помаранчевого керівництва банку. Ним виявився Арсеній Яценюк, що затаїв зуб на Морозова.

Причиною "дружби" Клюєвих та Яценюка, що виникла з метою зміни менеджменту фінустанови, називають відмову, якою екс-керівник "Ощадбанку" відповів на прохання, що пролунали від екс-першого заступника глави секретаріату президента.

Правда, малою кров'ю звільнити Морозова їм не вдалося. Вийшов скандал. З першого разу, у минулу п'ятницю, кворум не зібрався. Друге засідання, що відбулося в понеділок, Морозов не визнає, тому що не були виконані всі процедури для скликання нових зборів наглядової ради.

Звільнення з посади відбулося всупереч рішенню суду. Тепер колишній керівник подав позов про поновлення на роботі.

Тиждень тому Морозов, захищаючись від атаки, але вже передчуваючи звільнення з посади, вирішив запам'ятатися оригінальним ходом. Він організував у банку боротьбу з гризунами-шкідниками.

– Ви задоволені підсумками труєння пацюків в "Ощадбанку", влаштованого вами минулої п'ятниці, коли повинна була зібратися наглядова рада? Усіх пацюків потруїли?

– Усіх пацюків точно не вдалося. Перешкодило засідання наглядової ради, адже ми боялися за здоров'я її учасників. Хоча вони готові були провести засідання хоч на Чорнобильській електростанції! У них було разюче бажання усе зробити саме в цей день. Можливо, їм підказував це якийсь гороскоп…

– За публікаціями у пресі можна судити, що за вашим зміщенням з посади керівника "Ощадбанку" стоять брати Клюєви та Арсеній Яценюк. У чому може полягати їхній інтерес до банку?

– Загалом-то, "Ощадбанк" цікавий для будь-якої бізнес-групи. Я, наприклад, пишаюся тим, що під час мого керівництва всі процедури при одержанні кредиту або при тендерних операціях були повністю прозорими.

І навіть коли прийшли нові члени наглядової ради, я їм запропонував: "Будь ласка, будьте присутніми на будь-яких засіданнях кредитного або тендерного комітетів!".

Зараз я побоююся, що в "Ощадбанк" можуть повернутися часи, коли він знаходився в "оренді" у соціал-демократів.

– Перші наїзди на вас почалися місяців вісім тому. Чи намагалися Клюєви з вами домовитися? Чого від вас хотіли?

– У мене була одна зустріч з Андрієм Петровичем (Клюєвим). Перед її початком він попередив: "У мене чотири хвилини!".

Ну, я прийшов до нього.. Він привітався зі мною от так (Морозов розвалюється на стільці і відвертається) – сидячи і дивлячись в інший бік.

Я вперше в житті з кимось так вітався! (Сміється) Клюєв мені говорить: "Навіщо ви придумуєте якісь історії з меморандумом?". Я говорю, що меморандум – це була ініціатива президента, у якій пропонувалося, щоб кандидатури до наглядових рад держбанків і президенту, і парламенту подавав уряд.

Я сказав: "Мені здається, що це нормальний документ". На що Клюєв говорить: "Та ні, це мура!".

Я відповідаю: "А як ви визначаєте, що це мура? У мене є підозра, що ви його не читали". А він говорить: "А я і не буду всяку муру читати!".

Тобто в нас був високо конструктивний діалог, до того ж чітко визначений у часі. Правда, зустріч протривала все-таки не чотири хвилини, а шість.

– Коли ви довідалися, що Клюєви готуються до узяття контролю над банком? Була "чорна мітка"?

– Усе стало зрозуміло, судячи зі складу кандидатів до наглядової ради, який пропонувалося затвердити за квотою парламенту. З самого початку більшість людей були креатурами цих двох товаришів.

– У Клюєва в команді Януковича теж вистачає ворогів. Чи намагалися ви якось "подружитися" з ними проти Клюєва? З Льовочкіним, наприклад…

– Ну, з Льовочкіним я знайомий понад дванадцять років, адже в 1995–1996 роках ми були банкірами. Я працював у "Промінвестбанку", у нього був якийсь приватний банк. Тобто, у ті часи ми входили до банківського товариства. У мене з Льовочкіним завжди були равновіддалені, але дуже дружелюбні стосунки.

– І він намагався якось вплинути на ситуацію, переконати Януковича в правильності ваших аргументів?

– Він намагався розповісти, на мій погляд, досить об'єктивну інформацію про те, що відбувається в банку, про ті зміни, що реально відбулися. Я зустрічався з Віктором Федоровичем двічі…

–І яке враження на вас справив Янукович? Він узагалі чує опонентів?

– Перша зустріч, що відбулася в листопаді, мені дуже сподобалася. До речі, по закінченню зустрічі прем'єр теж сказав, що вона йому сподобалася.

У нас відбувся абсолютно нормальний діалог, він вислухав усю мою інформацію: у якому стані був банк, у якому стані зараз, що ми зробили, як Нацбанк після чотирьох місяців перевірки виніс рішення підвищити нам кредитний рейтинг на два пункти.

Я розповів про те, що за підсумками 2006 року ми виходимо на плановий результат за прибутком, котрий буде більшим, ніж за десять попередніх років разом узятих.

Мало того, я бачив, що прем'єр дуже жваво реагує, і це проявлялося в дзвінках з дорученнями, які він відразу ж робив по кожному з питань.

Остання зустріч з Януковичем була десь у лютому. Вона, щоправда, протривала п'ять хвилин. Але прямо з порога прем'єр-міністр мені сказав: "Я ознайомлений із усіма результатами, що є у банку, мене влаштовує те, що ви робите, і я пропоную вам залишитися на цій посаді".

– Виходить, Янукович був нещирим, раз вийшло інакше – і тепер ви звільнені!

– У мене відбулася телефонна розмова з прем'єром – після незаконного рішення про моє усунення. Отож, я не маю підстав говорити про те, що він був нещирий зі мною, коли пропонував і далі працювати головою правління банку. Він мені сказав: "Я не в курсі цієї ситуації, що склалася...".

Питання до тих, хто займався оперативним керуванням процесу зміни керівництва "Ощадбанку", яке відбулося незаконно. Це був точно не Янукович, тому що це питання з ним не узгоджувався. Я в це вірю.

– Чому?

– Він мені сказав, що не в курсі, і в мене немає підстав цьому не довіряти.

– Чи правда, що вже після вашого відсторонення з посади у вас були контакти з президентом. І Ющенко нібито домовився з Януковичем відіграти все назад і поновити вас на посаді голови правління "Ощадбанку"?

– Так це не звучало – "відіграти назад". У мене дійсно була розмова з президентом по телефону, я пояснив йому ситуацію. І після цього він передзвонював прем'єр-міністру і вони обговорили це питання між собою.

– А що, ні Ющенко, ні Янукович новин не дивляться і газет не читають?

– Це питання не до мене. Напевно, вони не завжди оперативно одержують інформацію з усіх питань. Прем'єр пообіцяв, що він в усьому розбереться персонально.

Государеві люди вправі приймати які завгодно рішення про те, хто повинен керувати державними банками. Але оскільки в момент мого звільнення зачепили мою репутацію, я ініціював судові позови про незаконність мого звільнення, пов'язані, скоріше, із захистом честі та гідності.

– А ви самі вірите в те, що ця ситуація буде відіграна назад?

– Це не принципово. Я впевнений, що в суді я виграю. Але після цього я ж не піду на "Ощадбанк" з якимось штурмом! Насправді, у мене немає задачі як такої поновитися на посаді. Я про це сказав практично всім учасникам процесу.

Адже це повне божевілля, коли голова правління перебуває в опозиції до свого власника! А я не займаюся безперспективними проектами.

Тому я сказав, що після перемоги в суді готовий обговорювати подальше співробітництво. Скажу чесно, мені цікаво працювати в цьому банку. По-перше, у мене є результати, а по-друге, я розумію, що робити далі.

Тому, якщо власник згоден з моєю програмою, що робити далі, я готовий її реалізувати. Якщо не згоден, з якихось причин, навіть без їхніх пояснень, на що вони мають право, то мені просто досить їхнього рішення.

– Не зовсім зрозуміло. Виходить, якщо вам Янукович прямо заявить: "Я не хочу, щоб ви більше працювали", ви заберете судовий позов?

– Ні, я напишу заяву про звільнення з посади голови правління "Ощадбанку" у перший день, коли здобуду перемогу в суді.

– А навіщо тоді ця перемога?

– Це захист репутації, мене звільнили за статтею "за одноразове грубе порушення трудового законодавства".

– Ви проспали робочий день?

– Ні. За саботаж перевірки.

– А в чому складався саботаж?

– Я теж цього не розумію.

…З перевіркою була окрема історія. Народний депутат пан Круглов (Партія регіонів) був стурбований станом справ в "Ощадбанку", про що написав відповідний лист. На наступний же день Мінфін відреагував на цей лист і створив робочу групу з перевірки, куди увійшли представники Нацбанку, Міністерства фінансів і Контрольно-ревізійного управління.

Через місяць був повідомлений позитивний, принаймні, не негативний результат перевірки... У зв'язку з тим, що він був позитивним, це не влаштувало ініціаторів захоплення влади в "Ощадбанку". Вони видали постанову уряду про виключення НБУ зі складу перевіряючих.

Їх не влаштовувала позиція Національного банку, який говорив: "У них усе добре, і не заважайте їм працювати". Але в такий спосіб була створена інша проблема для групи, що вела перевірку – ми не могли надавати їм інформацію, що носить гриф банківської таємниці. Оскільки вона може бути надана тільки Нацбанку.

Ту інформацію, яку вимагала група, можна розкривати тільки за рішенням суду. А до суду вони не зверталися.

Зате дійшло до смішного – щодня нам надсилали той самий лист із вимогою надати той самий список документів, що складався з 80 пунктів. Хоча три чверті документів ми їм надали.

– Чим "Ощадбанк" цікавий як об'єкт у ролі дійної корови? Що з нього можна вичавити?

– Відомо, що до мого приходу "Ощадбанк" надавав кредити в обмін на частку в акціонерному капіталі приватних підприємств. Її одержували люди, що контролювали тоді банк. З моїм призначенням ця практика припинилася. І коли один з керівників "Нашої України" звернувся до мене з проханням про кредит у 30 мільйонів гривень, я відмовив навіть їм.

Швидше за все, ініціатори мого незаконного звільнення керуються інформацією ще тих часів, коли "Ощадбанк" знаходився в "оренді" в соціал-демократів, і мислять категоріями лівих доходів, що утворювалися в ті часи.

– Який обсяг цих лівих доходів? Ви ж можете прикинути?

– Прикинути можна... У 2005 році – а я очолив банк тільки з другого півріччя – доход був 1,4 мільйони гривень, у 2006 – уже 145 мільйонів.

За оцінками експертів, вартість банку в 2005 році була не більше 600 мільйонів гривень. Зараз експерти оцінюють цей банк у 5,5 мільярдів гривень.

– Але це порівняння некоректне, оскільки за ці роки виросла вартість усіх банківських активів.

– Справа не тільки в цьому. Раніше "Ощадбанк" був збитковим. Були недосформовані резерви, у нього не було ліцензії, протягом шести років був моніторинг Світового банку, котрий завдяки нашим зусиллям знятий тільки цього року. Зараз Світовий банк визнав, що "Ощадбанк" відповідає усім вимогам і відмовився від контролю.

– Яка була роль Арсенія Яценюка в історії з переходом "Ощадбанку" під контроль братів Клюєвих?

– Яценюк відповідав у президента за всю економіку, за взаємини з урядом, за банки. Тому я розумію, що він був досить активним учасником переговорного процесу про зміну керівництва "Ощадбанку".

Але зі мною жодні переговори не велися. Мене ніхто не повідомляв ті підходи, що пропонувалися і які захищалися Яценюком.

– Скажіть прямо, правда чи ні та інформація, котру ми маємо: що свого часу, півроку тому, Яценюк звертався до вас із пропозицією виділяти гроші нібито на проекти під егідою першої леді України. І після того, як ви відмовили, у вас зіпсувалися стосунки?

– Ми з Яценюком обговорювали можливість участі "Ощадбанку" у фінансуванні гуманітарних проектів.

– І в підсумку виявилося, що Катерина Ющенко ніяких грошей у вас не просила, і у випадку, якби ви почали виділяти ці кошти, то вони б осідали в невідомих кишенях…

– Так питання не стояло.

– Але те, що Яценюк пропонував вам поділитися грішми, ви підтверджуєте?

– Ну, це не звучало так похабно.

– А як?

– Обговорювалася можливість участі банку в різноманітних гуманітарних проектах. Я сказав Яценюку, що найближчим часом я поки такої можливості не бачу. З кількох причин – це було б і політично некоректно, і тільки в 2006 році в нас з'явився прибуток.

– Але ж ви виступили спонсором баскетбольного чемпіонату під егідою "РосУкрЕнерго"!

– У результаті вийшло так, що наша реклама безкоштовно провисіла на бігбордах, але ми організаторам чемпіонату не заплатили за це ні копійки. (Сміється) Ми просто не пройшли тендерну процедуру.

– Існує версія, що ваше звільнення – це результат обміну. Яценюк переконує Ющенка відмовитися від свого керівництва в "Ощадбанку" для того, щоб зберегти контроль за "Укрексімбанком", і в "Укрексімбанку "на керівну посаду переходить людина Яценюка на прізвище Пишний…

– Я з кількох джерел таку версію чув. Як і те, що під протоколом зборів наглядової ради, де було ухвалено незаконне рішення про моє звільнення, заднім числом з'явився підпис Яна Берназюка, близького до Яценюка. При тому, що фізично він не був на засіданні наглядової ради.

Ви ж знаєте, що існує новий фразеологізм: те, що сталося в "Ощадбанку" – це продукт домовленості у форматі "тріо Петровичів". (Морозов натякає на однакові по-батькові Андрія Петровича Клюєва, Сергія Петровича Клюєва й Арсенія Петровича Яценюка.)

– А в самого Яценюка ви не намагалися з'ясувати істину?

– Так вийшло, що цього року я з ним не спілкувався навіть по телефону.

– Ваші телефони не додзвонюються один до одного?

– Просто мені були надіслані певні сигнали, що наші стосунки з Яценюком не можуть бути конструктивними. А якщо вони не конструктивні, то і підтримувати їх немає сенсу.

– Якщо я не помиляюся, ви лобіювали прихід Яценюка на посаду міністра економіки?

– Не думаю, що тільки один я займався цим. Я не лобіював, я просто висловлював свою експертну точку зору.

Я можу сказати навіть таке: я пропонував президенту розглянути призначення Яценюка на посаду голови правління "Ощадбанку" у 2005 році, коли я був головою наглядової ради цієї установи. Президент тоді від цієї ідеї відмовився.

– Чому?

– У нього була якась інша позиція, сформована оточенням. Я думаю, що це не була його особиста думка.

Ющенко мені не розшифровував, хто йому тоді подавав негативну інформацію про Яценюка. Принаймні, тоді мені було сказано, що ця кандидатура не підходить на посаду голови правління "Ощадбанку".

– І він виїхав в Одеську область заступником губернатора Цушка…

– Так точно!

– Чим ви тепер плануєте займатися, після відходу з банку?

– Я – депутат Київради, член бюджетної комісії. І найближчим часом буду намагатися допомогти киянам упоратися з тим безладом, що відбувається у нас в місті. У мене дуже багато ідей, якими я не міг займатися у зв'язку із зайнятістю в банку.

– У Києві існували плани все-таки змістити мера, ініційовані з боку блоку Тимошенко. Ви вірите в це?

– Я не вірю. Тому що законодавче поле не дозволяє в принципі це робити. На мій погляд, це безперспективний проект.

– Через тиждень відбудеться з'їзд "Нашої України", де повинно бути ухвалене рішення про майбутнє цієї партії. Колись давно ви стояли біля витоків її створення, потім першим вийшли з усіх керівних органів. Сьогодні як ви думаєте, що чекає на "Нашу Україну"?

– Нинішнє зближення з Блоком Тимошенко може розчинити "Нашу Україну", відбудеться втрата ідентифікації. Тимошенко – дуже яскравий лідер, а протиставити їй у "Нашій Україні" нікого, крім президента. Віктор Андрійович дотепер, мені здається, не ухвалив рішення, чи варто йому асоціюватися з "Нашою Україною" або все-таки дистанціюватися...

У "Нашої України" просто немає політичного майбутнього, якщо президент вирішить, що йому слід відійти убік. А Ющенку потрібна політична сила, на яку він може спертися.

Зрозуміло, що зниження рейтингу з 22% до 10% – це падіння для "Нашої України". Але все-таки 10% – це дуже значний рейтинг для будь-якої європейської партії. Тому реформування партії, яка має 10% – це більш перспективний підхід, ніж створення якоїсь нової партії.

– У дострокові вибори до парламенту ви не вірите?

– Ні. Я все-таки пропрацював у Верховній Раді одне скликання. І виходячи з цього досвіду, інтуїція мені підказує, що дострокові вибори неможливі. Тим більше що я не бачу формальних передумов.

– Тобто, найближчі вибори – через три роки, і це вибори президента? Де ви себе бачите через ці три роки, у якому штабі?

– Я поки не готовий до обговорення своїх політичних перспектив. Я більше зацікавлений у міських програмах, бізнес-проектах. Благо, за законодавством не заборонено поєднувати бізнес з депутатською діяльністю в Київраді.

– А ви збираєтеся займатися бізнесом?

– У мене є різні ідеї з цього приводу. Насправді, я практично усе своє свідоме життя комусь допомагаю консультаціями. Тільки за це я не одержував ніяких доходів. А зараз не виключено, що я створю таку консалтингову фірму.

Українська правда

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: