Рецепт Яценюка: Як втримати гривню?

Останнім часом частенько можна почути, що нинішня криза не має прецедентів. Тому, мовляв, ніхто не знає, як втримати курс гривні, зупинити інфляцію, забезпечити видачу депозитів та уникнути неповернення кредитів. Насправді це не так. Наприкінці 2004 року під час Помаранчевої революції ситуація на фінансовому ринку складалась катастрофічна. Однак, тоді Національному банку під управлінням Арсенія Яценюка вдалось втримати ситуацію, незважаючи на політичне протистояння в державі. Що ж заважає скористатись цим досвідом сьогодні? 

Наприкінці 2002 року Сергій Тігіпко, новопризначений керівник НБУ, формував свою команду, до якої запросив Арсенія Яценюка, Олександра Шлапака та інших молодих професіоналів. 

Давайте згадаємо, що саме у той час Нацбанк забезпечив фінансування будівництва першого і єдиного в Україні автобану «Київ-Одеса», знайшов гроші на добудову двох блоків АЕС, які чекали на фінансування впродовж років. Активно велась боротьба з відтоком капіталу за кордон, були обмежені ставки за доларовими кредитами. Відновлена робота найбільшої державної фінустанови, «Ощадбанку», що дозволило за декілька років, у 2008, розпочати повернення людям заморожених «радянських» вкладів. 

Тоді Арсеній Яценюк виступив за більш жорсткий нагляд за діяльністю банків і саме за його сприянням були здійснені перші спроби обмежити валютне кредитування. Те, що ця робота не була продовжена після того, як Яценюк пішов з Нацбанку, уже в наш час призвела до нечуваної кризи неповернення кредитів. 

За короткий термін роботи в НБУ А.Яценюку вдалося об’єднати навколо себе команду однодумців, яка запроваджувала ефективні рішення. А після того, як Тігіпко очолив штаб Віктора Януковича на президентських виборах, на плечі Яценюка звалилась вся відповідальність за стабільність національної валюти та фінансової системи держави в цілому. 

Вже тоді експерти відзначали, що Арсеній Яценюк ніколи не боявся приймати непопулярні рішення. Влітку 2003 року банківську систему, що стрімко зростала, уразив скандал. Здавалось, у найменш слушний момент НБУ вирішив «остудити» банки, що спокусилися ризикованими операціями заради великих прибутків. 

Нацбанк запровадив досить жорсткі заходи і обмежив самодіяльність комерційних банків. Це викликало звинувачення у консерватизмі керівників Нацбанку та спротив деяких банкірів. Сторінки газет майоріли критичними закидами. Хазяїн «ПравексБанку» Леонід Черновецький блокував рішення НБУ в судах. Але попри все, вони набули чинності. 

Увесь цей час на передовій був перший заступник голови НБУ Арсеній Яценюк. Він писав листи Президентові, давав регулярні прес-конференції, дискутував з депутатами, доводив необхідність запровадження жорстких вимог до банків. Та лише восени 2004 року виявилось, що він мав рацію. «Завдяки нашим вимогам, у кризу 2004 року банківська система увійшла загартованою та готовою до всього», – згадує Яценюк у своїй книзі «Банківська таємниця часів Помаранчевої революції». 

У вересні розпочалась виборча президентська кампанія, яка за декілька місяців переросла у Помаранчеву революцію. Населення почало з неймовірною швидкістю знімати депозити, й курс долара злетів угору. Була загроза переростання політичної кризи в економічну. 

Всупереч прогнозам експертів Яценюк не зламався. Він зробив неможливе: узяв на себе величезну відповідальність за стан фінансового ринку і зумів втримати ситуацію. Була сформована робоча група з представників Правління Нацбанку та найбільших банків країни. Йому вдалось знайти спільну мову з в.о. прем’єр-міністра Миколою Азаровим. 

Реакція керівництва Нацбанку на події в країні була миттєвою: блокувались будь-які можливості спекуляцій на валютному ринку, були обмежені коливання курсів в «обмінниках», готівкова валюта вільно продавалась на аукціонах, що дозволяло збити ажіотаж. Відразу декілька системних банків отримали довгострокові кредити від НБУ і встояли. Терміново була організована та проведена масована інформаційна кампанія, спрямована на підтримку довіри населення до банківської системи. 

Саме у ті кризові місяці далась взнаки система моніторингу переказів коштів за кордон, розроблена протягом року за ініціативою Яценюка. В його кабінеті у Нацбанку були встановлені вісім моніторів, на яких у режимі реального часу відображались усі транзакції українських банків. Це дозволило відстежувати обіг коштів за межі України і миттєво реагувати на наявну інформацію. 

Завдяки рішучим діям Яценюка та його команди, в економіці країни відновились платежі, а населення отримало можливість купувати долари по 5,42 гривні. Це був удар по «чорному» ринку, де долари продавали й по 11 гривень. Вже до кінця грудня ситуація в банківській системи стабілізувалася. 

А тепер порівняйте рішучі дії Арсенія Яценюка в 2004 році з млявою реакцією нинішнього керівництва Нацбанку на економічну кризу та невдалі спроби втримати курс гривні восени минулого року… 

Нині А. Яценюк відвідує регіони України та збирає все більше потенційних голосів виборців. Усе те, що екс-спікер говорить на зустрічах, радше нагадує програму дій: «дванадцять пунктів антикризового плану», «чотири умови при підтримці сільгоспземель», «державна монополія на ринку газу», «збереження незалежності Нацбанку». 

Випадково чи навмисно, але в цих словах більше економіки, ніж політики. Вочевидь, так буде й надалі. Проте на випади опонентів Яценюк відповідає максимально жорстко: «Дуже прошу українських політиків: нехай би вони розповіли, що зробили для української держави. Так само публічно, як це роблю я».

JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: