Україна ще не навчилася викачувати власні енергоносії

Ще взимку Україні поступила майже перспективна пропозиція від Російської Федерації видобувати нашими компаніями їхні газ та нафту. Зрозуміло, що з неофіційної точки зору мова йшла про обмін на бодай частину української транзитної труби. Ще в минулорічних переговорів між Україною та РФ російська сторона виступила з пропозицією спільної добудови магістральної гілки Богородчани-Ужгород. Ця труба має збільшити транзитні потужності України на 20 млрд. куб.м на рік, відповідно до переговорів, має належати російському «Газпрому» та «Нафтогазу України. На Україну ляже зобов’язання встановити нульову ставку на транспортування газу згаданою ділянкою.

Натомість Україні в знак люб’язності дозволять добувати газ на території Росії, можливо, самостійно, можливо, спільно з «Газпромом». Таке запрошення до російської тайги на перший погляд може здатися надто привабливим, однак гостинність ця більше насторожує, зважаючи на сумну долю іноземного інвестора, який наважився ступити на чужі простори та розпочати там газовидобуток. Влучні атаки прокуратури, органів охорони природи, місцевих влад стали вдалими стратегічними й тактичними ходами в загальній кампанії грубого викорінення зарубіжного інвестора на користь «Газпрому». Іншими словами, іноземця нахабно випхали з гостинних російських просторів, а саме – з районів Сахалінського та Ковиткінського родовищ.

Хоча ідея видобування російського газу сьогодні залишається законсервована, в Україні досі тривають дебати: наскільки вигідно є нашій державі втрачати частину енергонезалежності у вигляді нашої газотранспортної системи в обмін на можливість видобувати енергоносії на території Росії.

Про можливість майбутнього обміну заговорив міністр палива та енергетики України Юрій Бойко. Урядовець зазначає, що таким чином наша держава зможе реально заробити на видобуванні російського газу. Дехто вважає такий напрямок безперспективним, а дехто – майбутнім української держави. Таким чином, JeyNews вирішив дослідити перспективність розвитку українського газонафтовидобування бодай на власних теренах. 

Ті речі, які запропонував міністр палива та енергетики України, сьогодні не знайшли розуміння у колі звичайних українців, хоча можливість, окреслена урядовцем, нині видається досить реальною. Однак на сьогодні є одне важливе «але» - наша держава і до нині не навчилася викачувати з власних надр ті безцінні корисні копалини, які могли би хоч якось унезалежнити нас від іноземного наркотику. А тим паче лізти у неприязну тайгу ще більш політично неприязної держави - це не лише можливість залишитися ні з чим, а й ризик опинитися в боргу перед благородним братнім сусідом.

Сьогодні канцлер Німеччини Ангела Меркель виступає проти будівництва транс російського газопроводу з Росії через Балтійське море до Німеччини? Відповідь проста: держави ЄС хочуть мати надійне постачання газу і не залежати надмірно від Російської Федерації. Європейська енергетична хартія говорить: кожна європейська держава повинна бути залежною від постачання зовнішніх енергоносіїв не більше ніж на 33%. Сьогодні ж залежність ЄС від постачання російських газу та нафти становить 40-45%. Тобто Росія – монополіст для ЄС.

Євросоюз прагне усіх підписати і ратифікувати енергетичну хартію, від якої Росія відхрещується усім можливими засобами. Це може означати, що тільки «Газпром» матиме монопольне право видобувати і транспортувати російський та азійський газ та нафту в ЄС через свої магістральні проводи. Особливо важливими у цьому аспекті стають травневі домовленості між президентом Російської Федерації Володимиром Путіним та лідером Казахстану Гурбангулою Бердимухаммедовим. У результаті зустрічі глави обох держав домовилися про будівництво нового прикаспійського газопроводу. Очікується, що остаточний договір буде підписано до вересня 2007 року, а поки що уряди трьох країни готують відповідну угоду, про що згадував в одній зі своїх публікацій. Таким чином, Росія, захопивши основні нафтові потоки з Казахстану, одночасно змінила траєкторію туркменської газової річки. Це у першу чергу поставило під сумнів можливість для Європи урізноманітнити джерела отримання енергоносіїв, а також підняло питання про необхідність Україні звернути увагу на власні запаси природного палива. Втім, поклади нафти і газу необхідно не лише енергійно видобувати, а й фахово розвідати.

Усі цифри записані сьогодні можна знайти в енергетичній стратегії України. Цей документ розроблявся впродовж шести років, починаючи з уряду Ющенка. Згідно цього документу, розвіданих запасів нафти і газу в Україні є мало. Для розвідування шельфів Чорного і Азовського морів потрібні величезні кошти. Їх Україна не має. Немає реальних інвестицій на видобуток та розвідування.

Зараз Україна споживає 76 мільярдів метрів кубічних газу в рік. 20 мільярдів ми видобуваємо на своїй території, решту закуповуємо, при чому, виключно в Росії. «Те, що наші урядовці переконують громадськість, що ми прикуповуємо узбецький чи туркменський газ, то це – неправда, - вважає експерт з енергетичних питань, голова комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Верховної Ради України 2000-2002, голова підкомітету з питань газової промисловості комітету з питань ПЕК ВРУ 2002-2006 Олекса Гудима. - Мова йде лише про російський газ, щоправда, у деяких випадках узбецького чи туркменського походження». Експерт вважає, що розвіданих запасів нафти і газу в Україні є мало. Для розвідування шельфів Чорного і Азовського морів потрібні величезні кошти, яких Україна не має.

Згідно зі супутниковою розвідкою, поданою в енергетичній стратегії ЄС та світовій енергостратегії, потенційні запаси в Україні (шельфи Чорного та Азовського морів) не відносяться до дуже перспективних і перспективних. Тому інвестор не надто поспішає копатися у наших землях та вишукувати у них залишки ресурсів. У цих умовах стає зрозуміло, диверсифікація джерел постачання, альтернативні джерела палива плюс енергоощадні технології – це, можливо, єдині засоби зменшити енергетичну залежність нашої держави від постачання зарубіжних енергоресурсів.

В Україні уже давно існує проект будівництва газопроводу через Туркменістан паралельно з Іраном дном Чорного моря через Грузію на Крим. Саме це може стати альтернативою постачання газу з боку Російської Федерації. Цей проект підтримується Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки. Втілення даного проекту разом з використанням біологічного палива, для вирощування якого Україна має ідеальні можливості – дозволить протягом п’яти років зменшити споживання газу на 20%.

«На мій погляд, Україна майже вичерпала власні запаси континентальних родовищ природного газу. Єдині території, які ще надають якийсь оптимізм – це родовища чорноморського шельфу, - розповів JeyNews директор аналітичної компанії “Da Vinci” Анатолій БАРОНІН. - Але через те, що НАК «Нафтогаз України» проводить, іноді не дуже прозору, тендерну політику, право на розвідку та видобування надається в основному привілейованим компаніям. Це свідчить про те, що іноземні інвестори не дуже активно йдуть на розвідку, зокрема, чорноморського шельфу. Очевидно, що тільки ці територіальні запаси можуть подавати надію на збільшення добування власного газу.

Тобто реальна інформація щодо українських запасів є більш негативною, ніж її хочуть представити на світовому ринку. У цьому плані я був би дуже обережний у заявах відносно того, що Україна може забезпечити власні потреби через більш активне використання своїх надр і своїх родовищ. Ми дуже ризикуємо, створюючи небезпечну тенденцію, коли на державному рівні декларуємо значні запаси. Інвестори, які приходять, не мають підтвердження цих запасів у ході розвідки. Зверніть увагу на те, скільки інвесторів прийшли на розвідку чорноморського шельфу – це американські компанії SHELL,  MARATHON, яка вийшла на родовища на Сумщині. Тобто ми можемо сказати, що як такого, буму українських родовищ у світі немає. Немає таких тендерів, які, наприклад, проводяться у Саудівській Аравії або в Об’єднаних Арабських Еміратах. Немає такого, як в країнах Південної Америки, зокрема, у Венесуелі. Іншими словами, низька інвестиційна привабливість цього сектора в Україні говорить про те, що іноземні інвестори мають інформацію про те, що родовища, як такі, в Україні вже майже вичерпані. Те, що влада намагається акцентувати увагу на тому, що ми нібито маємо потужності для продовження і початку видобутку газу за рахунок власних родовищ – це дуже небезпечно, оскільки ця тенденція гальмує процеси, пов’язані з використанням альтернативних джерел енергії або негайним впровадженням енергозберігаючих технологій, що підняло би ефективність економіки та скоротило би витрати на подальший, дуже конкурентний ринок енергоносіїв».

Іншої думки народний депутат України V скликання, колишній генеральний директор державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" Олександр Горошкевич.

«Оголошено курс на енергобезпеку України і незалежність від російських енергоносіїв. Тому іншої альтернативи, ніж збільшення українського газонафтовидобування немає. Песимісти, які говорять про незначні поклади цих корисних копалин на Україні, це люди, які не мають достатньо інформації і не володіють питанням. Тому говорять такі абсурдні речі», - розповів депутат нашому кореспонденту.

Згідно попередніх даних щодо шельфів Чорного та Азовського морів, якщо ми почнемо розробляти шельф найближчих п’ять років, то не виключено, що до 80% всього споживання газу і нафти на Україні ми отримуватимемо звідти. Це включно з промисловістю. А маючи ще газ за транзит, ми виходимо на рівень абсолютної незалежності від Росії, підрахував пан Горошкевич.

На думку політика, основна проблема у тому, що розробки на шельфах, екологічні розвідки є надзвичайно дорогими. У нашому бюджеті таких коштів немає, а український приватний інвестор поки що не хоче ризикувати, оскільки це дуже складний і тривалий процес.

«Дуже складно сказати, коли ми можемо вийти на рівень енергетичної незалежності. Все залежатиме від того, як буде розвиватися ситуація. Якщо все піде інтенсивно, то за сім-десять років ми вийдемо на рівень 80% власних копалин, плюс – газ за транзит. І станемо незалежними від Російської Федерації», - розповідає пан Горошкевич.

Софія БОЙКО, для JeyNews

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: