Кредити обіцянок від Кабміну

Інвестиційно-інноваційна спрямованість держбюджету-2007 свого часу була широко розрекламована його авторами. Дійсно, на кредитування різних напрямів економічного розвитку було закладено 3 млрд 753,5 млн грн, в тому числі 1 млрд. 37,8 млн. грн.. – із загального фонду держбюджету. Проте, як з'ясувалося в ході перевірки Рахункової палати, задекларовані благі наміри поки що такими і залишаються.

Кредитує Кабмін здебільшого обіцянками.

Так, в січні-березні 2007 року із загального фонду держбюджету уряд згідно розкладу повинен був видати кредити на 46 млн. грн.. (4,4% від річного об'єму). При цьому в запланованих об'ємах профінансована лише одна бюджетна програма з семи. Іншим не пощастило.

Наприклад, на надання кредитів для купівлі вітчизняної сільгосптехніки на умовах фінансового лізингу в першому кварталі виділено 20,6 млн. грн. (44,8% від плану). А кредити фермерським господарствам (3,9 млн. грн.), на створення недержавного пенсійного фонду працівників бюджетних установ (1,3 млн. грн.), на розвиток системи кадастру (0,2 млн. грн.) взагалі не надавалися.

Ще цікавіше виглядає ситуація щодо лінії спецфонду держбюджету. У першому кварталі з нього передбачалося кредитування на 731,4 млн. грн. Фактично було виділено 162,5 млн грн. Майже вп’ятеро менше.

Найцікавіше, що стандартне в подібних випадках пояснення "звідки-в-першому-кварталі-в-бюджеті-кошти-візьмуться" не проходить. Так, за вказаний період до бюджету було повернено 22,9 млн. грн., раніше наданих Аграрному фонду на формування державного продовольчого резерву. З них на ті ж самі цілі у вигляді рефінансування пішло тільки 0,5 млн. грн. (2,2%). 6,6 млн. грн. надійшло від повернення молодіжних житлових кредитів. І лише 10 тис. грн. державний Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву направив на подальше кредитування.

Повернення раніше узятих кредитів фермерськими господарствами склало 0,7 млн. грн. – і ні копійчини, повторимося, не було направлено на нові кредити за даною програмою.

Нерідко кредитування не здійснювалося через елементарну відсутність механізму виділення коштів – за наявності власне фінансових ресурсів. Причому досить значних.

Так, ще в 2006 р. було акумульовано 283,4 млн. грн. під кредитування інвестиційно-інноваційних проектів в економіці. З них 30 млн. грн. в січні-березні передбачалося направити на впровадження енергозберігаючих технологій, а також на розвиток виробництва альтернативних видів палива. А як це можна було зробити на практиці, якщо тільки 14 березня Кабмін затвердив порядок використання коштів на вказані цілі?

Адже після цього потрібно було ще і розробити порядок конкурсного відбору проектів. Для цього Державним комітетом інвестицій був визначений 10-денний термін. Проте вказаний документ був затверджений наказом відомства лише 3 травня.

Втім, не слід вважати, що невиконання бюджетних зобов'язань з фінансування кредитних програм пов'язане з інертністю роботи урядового апарату. При уважнішому розгляді його повільність представляється цілком свідомою.

Як відомо, держбюджет-2007 розрахований з дефіцитом в 15 млрд. 715,7 млн. грн. Завдяки неповному проведенню запланованих розрахунків (недоотримані платежі склали 3 млрд. 337,9 млн. грн.) Кабмін примудрився перший квартал замість дефіциту закінчити з профіцитом загального фонду держбюджету в 1 млрд. 912,5 млн. грн. – замість передбаченого дефіциту в 2 млрд. 941,1 млн. грн. В результаті залишки коштів загального фонду замість запланованого зменшення на 4 млрд. 214,5 млн. грн. за підсумками січня-березня 2007 р. зросли на 276,2 млн. грн., досягнувши астрономічної суми в 10 млрд. 883,2 млн. грн.

Залишається додати, що і спецфонд держбюджету в першому кварталі також був виконаний з профіцитом в 2 млрд. 93,6 млн. грн. при запланованому дефіциті в 1 млрд. 303,2 млн. грн..

Що виходить? Уряд не фінансує кредитні програми й інші бюджетні витрати. Натомість він накопичує кошти на рахунках. З якою метою? Абсолютно неясно. Більш того, ще і виходить на міжнародний ринок капіталу для запозичень у розмірі 1 млрд. дол.

Перший заступник міністра фінансів Вадим Копилов пояснив "ЕП", що ці запозичені кошти потрібні для фінансування бюджетних витрат. Враховуючи вищенаведені дані Рахункової палати щодо розміру профіциту і зростання залишків на Єдиному казначейському рахунку, взагалі не зрозуміло, що заважає проводити розрахунки з вже наявних грошей.

Доцільність зовнішніх позик уряду викликає сумнів у зв'язку з наявністю ще одного значного резерву. Так, за даними Рахункової палати, заборгованість держсуб'єктів за кредитами, взятими безпосередньо державою або під держгарантії, на 1 квітня поточного року склала 9 млрд. 453,6 млн. грн. Зокрема прострочена заборгованість – 9 млрд. 430,9 млн. грн. Її сума майже співпадає з тією, яку збирається зайняти Кабмін.

Тим часом в січні-березні за вказаними зобов'язаннями боржники перерахували до бюджету лише 15,9 млн. грн., або 0,2% від загальної суми заборгованості.

Виходить, що уряд замість того, щоб зменшити свою внутрішню дебіторську заборгованість, прагне ще більше наростити зовнішню "кредиторку". Безумовно, це більш простий і легкий спосіб розв'язання сьогоднішніх проблем. Тільки хто з громадян-платників податків за це подякує? Адже віддавати сьогоднішні позики завтра у будь-якому випадку доведеться з їхніх кишень.

Ігор Воронцов

< Назад

Назвіть себе *
Ваш e-mail *
Ваш коментар*
	Введіть код, зображений на рисунку: