 |
 вологість: тиск: вітер: |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
||||||
| ||||||||
 Різноманітне меню українця…17.12.2007 14:56  Ми є тим, що ми їмо. Ця відома усім істина, як стверджують фахівці, постійно підтверджується. Однак, що робити, якщо ми не знаємо, що продають у наших продуктових магазинах і що ми споживаємо. І найболючіше для усіх запитання, хто ж у цьому винен? На ринку України щороку зростає кількість генетично-модифікованої продукції. Донедавна було відомо, що такі продукти імпортують з інших країн, одна зараз на сполох забив голова Держспоживстандарту України Олександр Шнипко. Чиновник заявив, що, за неофіційними даними, в Україні вже понад 1 млн га засіяно генетично модифікованою продукцією. «Можна сказати, що третина продукції у нас містить генетично модифіковані інгредієнти», – запевнив О.Шнипко. Ну щоб здавалося тут дивного? Це ж бізнес, і доволі прибутковий. Генетично модифіковані організми з`явилися в кінці 80-х років минулого століття. У світі існує декілька десятків ліній генетично модифікованих культур – сої, картоплі, кукурудзи, цукрового буряка, рису, томатів, пшениці, кабачків, бавовни, льону. Масово вирощуються соя, кукурудза, рапс і бавовна. У 2006 році генетично модифіковані культури вирощували в 22 країнах світу. Загальна площа під такими культурами досягла 102 млн га. За розрахунками аналітиків, економічний ефект від використання ГМО з 1996 до 2006 рік становив 5,6 млрд. доларів США, а сумарний ефект – 27 млрд дол. США. Тобто йдеться про кошти і кошти немалі. Однак, окрім економічних показників, про генетично-модифіковані продукти насправді майже нічого невідомо. Ще досі науковці сперечаються про те, чи шкідливі ці продукти для споживання. З одного боку ці продукти вирощують без застосування отруйних хімікатів. З іншого боку, людина по-суті споживає не природним способом модифікований організм. І невідомо коли проявлять наслідки споживання таких продуктів. Захисники ГМО стверджують, що новітня продукція поки що не призвела до захворювань і насправді проходить тестування у органах охорони здоров’я багатьох країн у десятки разів ретельніше, ніж звичайні продукти. І ці ж національні органи визнали її безпечною для споживання. А якщо продукт не визнаний шкідливим, то його можна без будь-яких побоювань споживати. Відповіді на це запитання різняться настільки, що виникає єдине бажання – принаймні, знати, який із продуктів генетично-модифікований. Досягнути цього можна лише маркуванням. До слова, у європейських країнах на упаковках товарів дійсно зазначають, що входять до цього продукту генетично модифіковані інгредієнти. У ЄС відповідні позначки на етикетці робляться вже тоді, коли вміст ГМО у продукті становить менше відсотка, тобто 0,9%. Навіть Росія та Японія впровадили маркування такої продукції. Натомість у США та Канаді, де, до речі, найбільше заробляють на генетично-модифікованій продукції, переконані, що зарано робити висновки, оскільки наразі невідомо, як саме впливають такі продукти на розвиток. Нещодавно Україна долучилася до списку цих двох країн. Кабмін скасував постанову №985 від 1 серпня 2007 року, згідно з якою з 1 листопада цього року в Україні запроваджувалось маркування продуктів харчування з вмістом 0,9% генетично модифікованих компонентів. Також Кабмін доручив відповідним міністерствам підготувати у межах своїх повноважень та подати в уряд до 25 грудня цього року пропозиції щодо розроблення проектів актів законодавства з питань врегулювання процедури маркування сільськогосподарських товарів, вироблених із застосуванням генетично модифікованих організмів. У травні Верховна Рада прийняла закони, що стосуються маркування генетично модифікованої продукції, готуючись до вступу у Світову організацію торгівлі. Вже тоді спроби української влади виглядали щонайменше дивно, бо насправді це не було вимогою СОТ. Тим часом Держспоживстандарт пропонує, аби вся продукція маркувалася та було прийнято постанову про заборону приховування цих відомостей. "Також ми пропонуємо, аби в умовах скасування постанови про маркування, підприємці, які хочуть це робити, мали таку можливість і, пройшовши сертифікацію, наносили позначку у вигляді каштанового листка - як символ того, що продукція не містить генетично модифікованих інгредієнтів", – наголосив О.Шнипко. Залишається сподіватися, що зміниться Кабмін і українцям відкриють очі на те, що вони споживають. Христина Христинич, для JeyNews Про Різдво ХристовеBack to USSR, або мистецтво витинанки... В Україні «виростили» лише п’ятьох власних «злодіїв у законі» Інші статті Коментарі |
  Завантаження новин...
Завантаження новин...
Твгид.юа — программа телепередач
|
www.pogranicze.eu
|
|
Відвідування: |
Корисні лінки: